Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича

class=poem> Били мене, били, на шматки порвали, У воді мочили, по траві валяли. Одну половину з кашею поїли, Другу половину –  на плечі наділи. (Коноплі)

Літом у шубі, зимою в шапці. (Дерево)

Весною біле, літом зелене, восени жовте, зимою добре. (Груша)

– Вона червона?

– Ні, чорна.

– Чому ж вона біла?

– Тому що зелена. (Смородина)

Не розбивши горщика, не з’їси кашки. (Горіх)

Живе один батько й тисячі синів має, всім шапки справляє, а собі не має. (Дуб і жолуді)

На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався – і я на землю впав. (Каштан)

Усі пани скинули жупани, а один пан не скинув жупан. (Листяні дерева й сосна)

Стоїть при дорозі на одній нозі, Хто її зрушить –  плакати мусить. (Кропива) Блакитні оченята Із жита виглядають. Хоч квіточки ці люблять, Та з поля виганяють. (Волошка)

Стоїть, колихається, головою величається, а торкнеш – кусається. (Будяк)

Я найперший зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок) Тварини та птахи України

Тваринний світ нашої країни дуже багатий – поруч із нами живуть понад 44 800 видів тварин, у тому числі 100 видів ссавців, понад 30 – птахів, близько 270 – риб, 20 – плазунів, 17 – земноводних, понад 26 тисяч – безхребетних. Серед найбільш відомих із ссавців – їжак звичайний, ласка, лисиця, заєць русак, хатня миша, косуля звичайна; з птахів – качка звичайна та сіра, горлиця звичайна, голуб лісовий, зозуля звичайна, зимородок звичайний, ворона сіра, галка, шпак, зяблик, горобець, синиця велика, ремез, соловей звичайний, ластівка звичайна; з плазунів – вуж звичайний, мідянка звичайна; з земноводних – жаба озерна, жаба зелена; з молюсків – янтарка звичайна, деякі види слизунів; з комах – бабка плоска, коромисло синє, ведмедька звичайна, травневий жук, муха хатня, кропивниця.

Тваринний світ наших земель змінювався упродовж геологічних періодів та в історичний час. Дослідники вважають, що наприкінці палеогену тут водилися свиноподібні тварини – антракотерії, безрогі носороги, білки, з птахів – баклани, мартини, кулики, качки, лелеки, сови. У річках жили крокодили, в морях – хижозубі кити.

1 млн років тому, коли площа суходолу досягла сучасних розмірів, типовими представниками тваринного світу були коні-гіпаріони, жирафи, мавпи-макаки, дикобрази, шаблезубі тигри, ведмеді, лисиці, їжаки, хохулі, зайці; марабу, страуси, фламінго, дикі кури. В антропогені під час наступання льодовика вимерли гіпаріони, носороги, мавпи, жирафи, страуси, марабу. Натомість з’явилися мамонти, волохаті носороги, велетенський і північний олені, печерні ведмеді й леви, гієни плямисті.

У післяльодовиковий період, коли кліматичні умови стали близькими до сучасних, ця фауна збідніла. З’явилося багато нових видів: зубри, дикі коні-тарпани, первісні бики-тури, дикі осли-кулани, сайгаки, ведмеді, траплялись леви та гієни. До зникнення мамонтів, волохатих носорогів і велетенських оленів спричинилось поширення скотарства та землеробства. Особливо змінився тваринний світ у нашому тисячолітті. Інтенсивне полювання, зростаюча господарська діяльність людей призвели до зникнення у XVI ст. куланів, у XVIII ст. – турів і зубрів, у XIX ст. на Поліссі – росомах і летючих білок, у Лісостепу і Степу – диких коней (тарпанів), сайгаків, у Карпатах – сарни, зайця білого, білої куріпки.

А чи відомо тобі, що…